Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

Цього року 27 листопада приспустили Державний Прапор України на будинках органів місцевого самоврядування та закладах освіти громади. О 16:00 хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв голодоморів, а також відбулася загальноукраїнська акція «Засвіти свічку», вогник у кожній     домівці –  вияв нашої скорботи за жертвами і віри у те, що в майбутньому подібні трагедії не повторяться.

В освітніх закладах громади відбулися інформаційні години: «Голодомор. Зернятка надії»,  «Голодомор – помста за селянський бунт», «Вшануй пам’ять убитих Голодомором 1932-1933 р.», диспути  «Чому українців вбивали голодом», урок-реквієм  «Хай не згасне пам’яті свіча»,  історичний екскурс «Голодомор в Україні: говоримо сьогодні, пам’ятаємо завжди. Хвилина мовчання».

Організовано: перегляд відео «Пам’ятаємо 1932-1933», презентації «Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо», слухання та перегляд казки «Голодний дух».

Нашим спільним обов’язком є гідно вшанувати вбитих голодом жертв комуністичного режиму і передати пам’ять про трагедію наступним поколінням.

 

Пам’ятаймо!

Голодомор – геноцид проти Українського народу, результат спеціально організованого комуністичним керівництвом штучного голоду в 1932-1933 роках, що спричинив загибель мільйонів людей. Згідно з Конвенцією ООН «Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього» від 9 грудня 1948 року, геноцидом вважаються умисні дії, спрямовані на цілковите або часткове знищення національних, етнічних, расових або релігійних груп шляхом вбивства членів цієї групи; нанесення їм тяжких тілесних або психічних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове знищення групи; дії, розраховані на унеможливлення народження дітей в середовищі групи; насильницька передача дітей цієї групи іншій групі.

Упокорення голодом стало інструментом закріплення влади сталінського режиму, ліквідації верстви українських селян-господарів і перетворення їх у безправних колгоспників, а разом з тим, – викорінення в Україні соціальних основ незалежництва, тобто соціальної основи української нації. Цей злочин був ретельно продуманий, задіяні численні механізми його реалізації: через чисельні податки і збори, нереальні хлібозаготівельні плани та обшуки в українських селян відбирали харчі, заборона виїзду із населеного пункту з листопада 1932 року (так званий режим «чорних дошок») і загалом з охопленої голодом республіки від початку 1933-го їх позбавляла останніх надій на порятунок.

Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території України та Кубані, завдав непоправного удару по ментальності та культурі, перервав зв’язок поколінь. Найвразливішою категорією жертв Голодомору стали діти.

Згідно із дослідженнями українських демографів, у той час померло понад 1,5 млн. хлопчиків і дівчаток віком до 10 років.

КУ «Ватутінський центр професійного розвитку

педагогічних працівників

 Ватутінської міської ради

Черкаської області»

консультант Лариса Лєдок

Від Admin